шикувати
ШИКУВАТИ1, ую, уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Головко, А. Гармаш, 1971, 477); - Навіщо це мені? - скаже бувало Віра.- Курсистці не личить шикувати, наче дамі з "бомонду" (Бурл., Напередодні, 1956, 115); І шов Максим вулицями міста величаво- шикуючи празниковою одежею, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511).
ШИКУВАТИ2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. *Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм "Чумака"... І радість лоскотна бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Сос., І, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., 1,1951, 279); //Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Гур., Друзі.., 1959, 9).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикую | шикуємо |
2 особа | шикуєш | шикуєте |
3 особа | шикує | шикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикуватиму | шикуватимемо |
2 особа | шикуватимеш | шикуватимете |
3 особа | шикуватиме | шикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шикував | шикували |
Жіночий рід | шикувала | |
Середній рід | шикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикуймо | |
2 особа | шикуй | шикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шикуючи | |
Минулий час | шикувавши |