цитувати
ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього - він же ж і «Revue сопtетроrаіпе» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Фр., XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Ів., Таємниця, 1959, 92); - Чого ж це я, татуню, будяк? - Будяк! - Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Гончар, Тронка, 1963, 124).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитую | цитуємо |
2 особа | цитуєш | цитуєте |
3 особа | цитує | цитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитуватиму | цитуватимемо |
2 особа | цитуватимеш | цитуватимете |
3 особа | цитуватиме | цитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цитував | цитували |
Жіночий рід | цитувала | |
Середній рід | цитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитуймо | |
2 особа | цитуй | цитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цитуючи | |
Минулий час | цитувавши |