хльоснути
ХЛЬОСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до хльоскати і хльостати. Семен сердито хльоснув крайнього [коня] кінцем ременя від вуздечки (Сміл., Зустрічі, 1936, 209); - Товаришко, вас комарі не кусають - Здригнулась [Бетя]. За секунду перед цим вона хльоснула себе по лобі.- Кусають і немилосердно (Трубл., І, 1955, 63); Голос вуйка Юри строго хльоснув його по обличчю (Турч., Зорі.., 1950, 75); - Голова за булаву! - глузливий сміх козацький дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя (Кач., II, 1958, 413); Велика хвиля з шумом ударила в берег, заскочила в бухточку і, мов хвостом, хльоснула по човну (Донч., IV, 1957, 349); // безос. Все сталося неждано-негадано: загуркотіло, хльоснуло крупними краплями дощу (Грим., Подробиці.., 1956, 176).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хльосну | хльоснемо |
2 особа | хльоснеш | хльоснете |
3 особа | хльосне | хльоснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хльоснув | хльоснули |
Жіночий рід | хльоснула | |
Середній рід | хльоснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хльоснімо | |
2 особа | хльосни | хльосніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хльоснувши |