телиця
ТЕЛИЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Н.-Лев., III, 1956, 198); У загоні батько налигав телицю і вивів.. А мати підійшла до неї й тихо гладила рукою.. Два роки доглядала, раділа - корівка, думала, буде... (Головко, II, 1957, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | телиця | телиці |
Родовий | телиці | телиць |
Давальний | телиці | телицям |
Знахідний | телицю | телиць |
Орудний | телицею | телицями |
Місцевий | на/у телиці | на/у телицях |
Кличний | телице | телиці |