оклякати
ОКЛЯКАТИ, аю, аєш, недок., ОКЛЯКНУТИ, ну, неш, док. 1. Втрачати рухомість, чутливість від холоду або перенапруження (про кінцівки); заклякати, дубіти. Ноги оклякли.
2. перен. Ставати нерухомим (від подиву, страху і т. ін.); завмирати, ціпеніти.
3. діал. Ставати на коліна. Зоставшись сама, Мася взяла польську книжку, оклякнула і почала вичитувати польські молитви (Свидн., Люборацькі, 1955, 87).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оклякаю | оклякаємо |
2 особа | оклякаєш | оклякаєте |
3 особа | оклякає | оклякають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оклякатиму | оклякатимемо |
2 особа | оклякатимеш | оклякатимете |
3 особа | оклякатиме | оклякатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оклякав | оклякали |
Жіночий рід | оклякала | |
Середній рід | оклякало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оклякаймо | |
2 особа | оклякай | оклякайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оклякаючи | |
Минулий час | оклякавши |