обідати
ОБІДАТИ, аю, аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. [Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Шевч., II, 1953, 168); Петрусь лежить на постелі, дожидає обідати товариства... (Мирний, І, 1954, 338); Василинка і робить все без метушні, і мову веде неквапливо, і обідає без поспіху (Гончар, Тронка, 1963, 271).
Варити (наварити і т. ін. ) обідати - готувати страви на обід. - Сам собі, було, і обідати варю, і коні напуваю, і чоботи латаю (Кв.-Осн., II, 1956, 244).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обідаю | обідаємо |
2 особа | обідаєш | обідаєте |
3 особа | обідає | обідають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обідатиму | обідатимемо |
2 особа | обідатимеш | обідатимете |
3 особа | обідатиме | обідатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обідав | обідали |
Жіночий рід | обідала | |
Середній рід | обідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обідаймо | |
2 особа | обідай | обідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обідаючи | |
Минулий час | обідавши |