мотивувати
МОТИВУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати. - Він, - мотивувала вона цю пораду, - сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату (Коб., II, 1956, 311); Пейзажі тут [у "Лісовій пісні" Лесі Українки] не лише тло, вони створюють певний настроєвий супровід до дії, допомагають розкрити характери персонажів, мотивувати їхні вчинки (Рад. літ-во, 2, 1962, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотивую | мотивуємо |
2 особа | мотивуєш | мотивуєте |
3 особа | мотивує | мотивують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотивуватиму | мотивуватимемо |
2 особа | мотивуватимеш | мотивуватимете |
3 особа | мотивуватиме | мотивуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мотивував | мотивували |
Жіночий рід | мотивувала | |
Середній рід | мотивувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотивуймо | |
2 особа | мотивуй | мотивуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мотивуючи | |
Минулий час | мотивувавши |