моряцький
МОРЯЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до моряк. Я пройдусь бочком. Притупну зненацька. Ех, яблучко, Пісенька моряцька (Забашта, Пісня.., 1961, 96); Безліч різних приповідок ходило про них по Чорномор'ю, звеселяючи моряцькі компанії (Гончар, Тронка, 1963, 150); // Признач. для моряків. Він був у старому моряцькому одязі (Бойч., Молодість, 1949, 104); Моряцький картуз; // Власт. морякам. І ось вже трапом з моряцькою спритністю легко збігав Бутаков, а за ним - штурман По-спелов (Тулуб, В степу.., 1964, 285).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | моряцький | моряцька | моряцьке | моряцькі |
Родовий | моряцького | моряцької | моряцького | моряцьких |
Давальний | моряцькому | моряцькій | моряцькому | моряцьким |
Знахідний | моряцький, моряцького | моряцьку | моряцьке | моряцькі, моряцьких |
Орудний | моряцьким | моряцькою | моряцьким | моряцькими |
Місцевий | на/у моряцькому, моряцькім | на/у моряцькій | на/у моряцькому, моряцькім | на/у моряцьких |