зітхнутися
ЗІТХНУТИСЯ, неться, док., безос. Однокр. до зітхатися. Цей дотеп не розвеселив, а ще більше запечалив Марію, аж зітхнулося в чужій оселі (Стельмах, І, 1962, 309).
Вільно (полегшено, щасливо і т. ін. ) зітхнулося (зітхнеться), безос.- настало (настане) полегшення від турбот, тривоги і т. ін. Пішла собі старенька додому. Галі наче легко зітхнулося. Усі їй мішали (Вовчок, І, 1955, 155); В кімнаті ніби полегшено зітхнулося всім. Повеселішали, загомоніли (Гончар, II, 1959, 399); - Скільки прекрасних людей у боях з ворогами народу погинуло, скільки крові й поту пролито, щоб усьому трудящому світові вільно зітхнулось... (Мур., Бук. повість, 1959, 133).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зітхнуся | зітхнемося |
2 особа | зітхнешся | зітхнетеся |
3 особа | зітхнеться | зітхнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зітхнувся | зітхнулися |
Жіночий рід | зітхнулася | |
Середній рід | зітхнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зітхнімося | |
2 особа | зітхнися | зітхніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зітхнувшись |