знаменно
ЗНАМЕННО, присл. 1. Дуже виразно, велично. Як повно і знаменно розкрився в грозах війни мужній і сердечний талант Дмитра Вакарова, Володимира Булаєнка, Леоніда Левицького, Миколи Шутя, чиї вірші з новою силою зазвучали в наші дні (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
2. у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь відношенні, надзвичайно. Знаменно й те, що перша у світі міжнародна конференція по роззброєнню відбулася також у столиці нашої Батьківщини - Москві в 1922 році (Ком. Укр., 7, 1962, 6); - Це просто знаменно. Обох орденом Леніна, в одному Указі, чоловіка й жінку (Кучер, Дорога.., 1958, 74).