звірство
ЗВІРСТВО, а, с. 1. Крайня жорстокість, лютість. Де ж це може бути, щоби чоловік допускався такого звірства й так зневажав свого ж брата (Март., Тв., 1954, 57); Це були раби Власта із західного пограниччя, з-за Сяну, парубки, відомі своєю дикістю та звірством у всій околиці (Оп., Іду.., 1958, 29).
2. перев. мн. Надзвичайно жорстокі дії, прийоми. З перших днів війни радянські письменники стали свідками жахливих звірств, що їх чинили фашистські головорізи (Іст. укр. літ., II, 1956, 246); Вона [Салтикова] вигадувала для катованих найбільш витончені звірства: рвала розжареними щипцями вуха, примушувала стояти босоніж на морозі тощо (Іст. СРСР, II, 1957, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звірство | звірства |
Родовий | звірства | звірств |
Давальний | звірству | звірствам |
Знахідний | звірство | звірства |
Орудний | звірством | звірствами |
Місцевий | на/у звірстві | на/у звірствах |
Кличний | звірство | звірства |