ЗВІДКИ-НЕБУДЬ, присл. 1. З якогось місця, місцевості, боку. А кожний раз, порівнявшися з Даркою, всміхалася [Юзя] або озивалася словом, тільки сторожко, бо стежку могло бути видко звідки-небудь панні Терезі (Л. Укр., III, 1952, 640).
2. З якого-небудь джерела.