задовольнятися
ЗАДОВОЛЬНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАДОВОЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док., чим і без додатка. 1. Відчувати задоволення, бути вдоволеним чим-небудь. Павло множив достаток братової сім'ї, а сам задовольнявся малим (Томч., Жменяки, 1964, 42); [Старшина:] Ехе-хе! Діла, діла! Коли-то ти їх покінчаєш? І усе е, благодарить бога, а ще мало! Щоб то задовольниться (К.-Карий, І, 1960, 38); Завадка задовольнився тим, що подивився на Ольгу з такої безпосередньої близькості, як ніколи досі (Вільде, Сестри.., 1958, 514).
2. тільки недок. Пас. до задовольняти 1, 2. Потреби людей [при комунізмі] задовольнятимуться за рахунок суспільних фондів. Предмети особистого вжитку перебуватимуть в повному володінні і розпорядженні кожного члена суспільства (Програма КПРС, 1961, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задовольняюся | задовольняємося |
2 особа | задовольняєшся | задовольняєтеся |
3 особа | задовольняється | задовольняються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задовольнятимуся | задовольнятимемося |
2 особа | задовольнятимешся | задовольнятиметеся |
3 особа | задовольнятиметься | задовольнятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задовольнявся | задовольнялися |
Жіночий рід | задовольнялася | |
Середній рід | задовольнялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задовольняймося | |
2 особа | задовольняйся | задовольняйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задовольняючись | |
Минулий час | задовольнявшись |