догоджати
ДОГОДЖАТИ, аю, аєш, недок., ДОГОДИТИ, оджу, одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси.., II, 1956, 287); А коло Чіпки Галя не знає вже, як і припадає, чим йому догоджає (Мирний, II, 1954, 250); Стала вона тихша води, у всьому догоджає чоловікові, а він ніяк не прощає зради (Шиян, Баланда, 1957, 177); Щоб догодити Олі, я все оглядав (Коцюб., II, 1955, 360); Догодила невістка свекрусі, по-хазяйськи постелила постіль (Горд., II, 1959, 221).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догоджаю | догоджаємо |
2 особа | догоджаєш | догоджаєте |
3 особа | догоджає | догоджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догоджатиму | догоджатимемо |
2 особа | догоджатимеш | догоджатимете |
3 особа | догоджатиме | догоджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догоджав | догоджали |
Жіночий рід | догоджала | |
Середній рід | догоджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догоджаймо | |
2 особа | догоджай | догоджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догоджаючи | |
Минулий час | догоджавши |