бліндаж
БЛІНДАЖ, а, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню. В кожному бліндажі було поруч по дві бійниці - і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (Вітч., 6, 1947, 123); Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (Уп., Вірші.., 1957, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бліндаж | бліндажі |
Родовий | бліндажа | бліндажів |
Давальний | бліндажу, бліндажеві | бліндажам |
Знахідний | бліндаж | бліндажі |
Орудний | бліндажем | бліндажами |
Місцевий | на/у бліндажі, бліндажу | на/у бліндажах |
Кличний | бліндаже | бліндажі |