байкар
БАЙКАР, я, ч. Складач, автор байок. В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова (Коцюб., III, 1956, 202); Стати хорошим ліриком, публіцистом чи байкарем не можна без загальної широти уявлень, справжньої сучасності світоглядних і художніх переконань (Літ. Укр., 17.VI 1966, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | байкар | байкарі |
Родовий | байкаря | байкарів |
Давальний | байкареві, байкарю | байкарям |
Знахідний | байкаря | байкарів |
Орудний | байкарем | байкарями |
Місцевий | на/у байкарі, байкареві | на/у байкарях |
Кличний | байкарю | байкарі |