афективний
АФЕКТИВНИЙ, а, е. Пройнятий афектом; емоціональний. М. К. Садовський.. ніколи не втрачав почуття міри в афективних місцях ролі (Мин. укр. театру, 1953, 150); // Який служить для вираження афекту. Засоби гумору української мови з щедрим використанням просторічної, афективної і подібної лексики та фразеології особливо характерні для бурлескних і пародійних віршів і діалогів, коротких оповідань (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | афективний | афективна | афективне | афективні |
Родовий | афективного | афективної | афективного | афективних |
Давальний | афективному | афективній | афективному | афективним |
Знахідний | афективний, афективного | афективну | афективне | афективні, афективних |
Орудний | афективним | афективною | афективним | афективними |
Місцевий | на/у афективному, афективнім | на/у афективній | на/у афективному, афективнім | на/у афективних |