атеїст
АТЕЇСТ, а, ч. Прихильник атеїзму; безбожник, безвірник. Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (Коцюб., III, 1956, 281); В поемі "Кавказ" Шевченко.. таврував грабіжницьку колоніальну політику царизму, боровся, як атеїст, проти релігії (Іст. УРСР, І, 1953, 427).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атеїст | атеїсти |
Родовий | атеїста | атеїстів |
Давальний | атеїстові, атеїсту | атеїстам |
Знахідний | атеїста | атеїстів |
Орудний | атеїстом | атеїстами |
Місцевий | на/у атеїсті, атеїстові | на/у атеїстах |
Кличний | атеїсте | атеїсти |