анекдотичний
АНЕКДОТИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до анекдот 1. Переважна більшість антиклерикальних новел Боккаччо мав безсумнівно анекдотичне походження (Рад. літ-во, 2, 1958, 18).
2. Схожий на анекдот; смішний, кумедний. Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Ткач, Моряки, 1948, 48); // Малоймовірний, незвичайний. Його непродуманий виїзд до них [басмачів] і такий анекдотичний кінець всієї авантюри посіяв у Мухтарова настрій діяти (Ле, Міжгір'я, 1953, 372).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | анекдотичний | анекдотична | анекдотичне | анекдотичні |
Родовий | анекдотичного | анекдотичної | анекдотичного | анекдотичних |
Давальний | анекдотичному | анекдотичній | анекдотичному | анекдотичним |
Знахідний | анекдотичний, анекдотичного | анекдотичну | анекдотичне | анекдотичні, анекдотичних |
Орудний | анекдотичним | анекдотичною | анекдотичним | анекдотичними |
Місцевий | на/у анекдотичному, анекдотичнім | на/у анекдотичній | на/у анекдотичному, анекдотичнім | на/у анекдотичних |