уривчастість
УРИВЧАСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. уривчастий. У поемі «Політ крізь бурю» [М. Бажана] часта паузність у середині рядка, позначена крапками, добре передає уривчастість мови, її схвильованість (Рад. літ-во, 2, 1967, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уривчастість | уривчастості |
Родовий | уривчастості, уривчастости | уривчастостей |
Давальний | уривчастості | уривчастостям |
Знахідний | уривчастість | уривчастості |
Орудний | уривчастістю | уривчастостями |
Місцевий | на/у уривчастості | на/у уривчастостях |
Кличний | уривчастосте | уривчастості |