туговухість
ТУГОВУХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (Наука.., 12, 1960, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туговухість | туговухості |
Родовий | туговухості, туговухости | туговухостей |
Давальний | туговухості | туговухостям |
Знахідний | туговухість | туговухості |
Орудний | туговухістю | туговухостями |
Місцевий | на/у туговухості | на/у туговухостях |
Кличний | туговухосте | туговухості |