трелювати
ТРЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. Підтягати, підвозити зрізані дерева з місця заготівлі до лісовозної дороги. Люди, що трелювали ліс, бачили все це, і скоро на всіх дільницях лісорозробок знали: фон-Берга і шефа табору Калітеску схопили партизани (Петльов., Хотинці, 1949, 171); Рубку лісу треба провадити тільки взимку, а деревину трелювати гужем (Колг. Укр., 2, 1958, 38).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трелюю | трелюємо |
2 особа | трелюєш | трелюєте |
3 особа | трелює | трелюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трелюватиму | трелюватимемо |
2 особа | трелюватимеш | трелюватимете |
3 особа | трелюватиме | трелюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трелював | трелювали |
Жіночий рід | трелювала | |
Середній рід | трелювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трелюймо | |
2 особа | трелюй | трелюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трелюючи | |
Минулий час | трелювавши |