тесть
ТЕСТЬ, я, ч. Батько дружини. Сердитий каявсь [Латин] од душі, Що тестем не зробивсь Енею (Котл., I, 1952, 278); Тесть поставив йому клуню, дав за Гапкою пару волів і корову (Н.-Лев., III, 1956, 355); Безбородько, дізнавшись про захворювання свого майбутнього тестя, дуже стурбувався цією вісткою (Вільде, На порозі, 1955, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тесть | тесті |
Родовий | тестя | тестів |
Давальний | тестеві, тестю | тестям |
Знахідний | тестя | тестів |
Орудний | тестем | тестями |
Місцевий | на/у тесті, тестеві | на/у тестях |
Кличний | тестю | тесті |