піддрочувати
ПІДДРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДРОЧИТИ, рочу, рочиш, док., перех., розм. Те саме, що підбурювати. Шкода за шкодою.. Коли не вкраде [бурсак] ножичка, чорнильниці, то піддрочує товариство на пустощі, на сваволю (Мирний, І, 1949, 371); Довкола пирснули сміхом. Це ще більше піддрочило задьору. Він тигром ощирився на Сашка: - Іди звідси, поки не битий! (Добр., Ол. солдатики, 1961, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддрочую | піддрочуємо |
2 особа | піддрочуєш | піддрочуєте |
3 особа | піддрочує | піддрочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддрочуватиму | піддрочуватимемо |
2 особа | піддрочуватимеш | піддрочуватимете |
3 особа | піддрочуватиме | піддрочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | піддрочував | піддрочували |
Жіночий рід | піддрочувала | |
Середній рід | піддрочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддрочуймо | |
2 особа | піддрочуй | піддрочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | піддрочуючи | |
Минулий час | піддрочувавши |