пріоритет
ПРІОРИТЕТ, у, ч. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. - Ви саме на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті! (Шовк., Інженери, 1956, 291); Біографія цієї людини [М. В. Ломоносова] - це історія вітчизняного пріоритету в наукових відкриттях, у сміливій фантазії наукових проблем (Ле, Право.., 1957, 91); Хто ж перший руський літописець : Нестор чи хтось інший? Досі наука залишала пріоритет за Нестором (Знання.., 8, 1966, 21).
2. Переважне, провідне значення кого-, чого-небудь; перевага над кимсь, чимсь. Перекладачі з німецької літератури рішуче заявили про свій пріоритет. Не побувати у Веймарі? Ні, вони й хвилини не зможуть далі жити, коли не дихнуть мовною атмосферою Веймара (Вол., Дні.., 1958, 32); Дискусія про те, хто повинен мати пріоритет - режисер чи сценарист, - у нас і сьогодні не вичерпана в сферах кіномистецтва (Вітч., 4, 1961, 186); Щоб суспільство розвивалось у комуністичному напрямі, необхідно забезпечити в кожному випадку пріоритет загальнонародних інтересів, не допускати націоналізму, місництва, групівщини і т. ін. (Ком. Укр., 9, 1968, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пріоритет | пріоритети |
Родовий | пріоритету | пріоритетів |
Давальний | пріоритетові, пріоритету | пріоритетам |
Знахідний | пріоритет | пріоритети |
Орудний | пріоритетом | пріоритетами |
Місцевий | на/у пріоритеті | на/у пріоритетах |
Кличний | пріоритете | пріоритети |