простукувати
ПРОСТУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТУКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь. Все йде [колійний обхідник] і йде, час від часу зупиняючись, щоб простукати молотком рейку (Веч. Київ, 6.VІІІ 1957, 2); Геолог простукає кожний цікавий для нього камінець, обмацає і огляне його (Роб. газ., 9.IX 1965, 2); * Образно. В напівтемному коридорі, мов тіні, сновигають висушені ранами і хворобами люди, бездушно простукують підлогу саморобні костури (Стельмах, II, 1962,252); // розм. Досліджувати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням медичного молоточка або пальців по тілу; вистукувати. Простукати хворому груди .
2. перех. і без додатка, розм. Передавати кому-небудь щось умовним стуком (звичайно про ув'язнених).
3. тільки док., неперех. Видати стук. Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці,.. Простука поштаря підковане взуття (Бажан, Роки, 1957, 211).
4. тільки док., неперех. Пройти, пробігти, проїхати, стукаючи чим-небудь. З'явились в столову [їдальню] німці. Простукали каблуками подовж столів (Коцюб., II, 1955, 292); Повз рубку гучно простукав підборами розсильний (Ткач, Крута хвиля, 1956, 241).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простукую | простукуємо |
2 особа | простукуєш | простукуєте |
3 особа | простукує | простукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простукуватиму | простукуватимемо |
2 особа | простукуватимеш | простукуватимете |
3 особа | простукуватиме | простукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | простукував | простукували |
Жіночий рід | простукувала | |
Середній рід | простукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простукуймо | |
2 особа | простукуй | простукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | простукуючи | |
Минулий час | простукувавши |