прослуханий
ПРОСЛУХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прослухати 1-3; // у знач. ім. прослухане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав. З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прослуханий | прослухана | прослухане | прослухані |
Родовий | прослуханого | прослуханої | прослуханого | прослуханих |
Давальний | прослуханому | прослуханій | прослуханому | прослуханим |
Знахідний | прослуханий, прослуханого | прослухану | прослухане | прослухані, прослуханих |
Орудний | прослуханим | прослуханою | прослуханим | прослуханими |
Місцевий | на/у прослуханому, прослуханім | на/у прослуханій | на/у прослуханому, прослуханім | на/у прослуханих |