повтягати
ПОВТЯГАТИ, аю, аєш і ПОВТЯГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Втягнути кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повтягав усі мішки в хату (Сл. Гр.).
2. Засмоктати, всмоктати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. По Сивашах, що вже повтягували в себе стільки людей, поміж страшними.. трясовинами, де інший і вдень не пройде, Оленчук пройде і в найтемнішу ніч! (Гончар, II, 1959, 59).
3. Увібрати, підтягти всередину (голови, животи). А дівчата всі - так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнути... Голови в плечі повтягали (Вишня, І, 1956, 241); На голому гіллі акації, що, здавалося, задрімала, стоячи під вікном, мирно сиділи, настовбурчивши пір'я і повтягавши голівки, горобці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 34).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повтягаю | повтягаємо |
2 особа | повтягаєш | повтягаєте |
3 особа | повтягає | повтягають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повтягав | повтягали |
Жіночий рід | повтягала | |
Середній рід | повтягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повтягаймо | |
2 особа | повтягай | повтягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повтягавши |