переселення
ПЕРЕСЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. переселити, переселяти і переселитися, переселятися. Вже коли Руденки виберуться, то Ліщинська мене прокляне, її ніхто не може впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Л. Укр., V, 1956, 217); Дід Григорій був не балакучий.. Особливо помітним стало це після його невдалого переселення на Далекий Схід у 1907 році (Довж., І, 1958, 75).
@ Велике переселення народів, іст . - пересування германських, сарматських, слов'янських та інших племен у II-VII ст., що сприяло падінню Римської імперії і формуванню романських, германських та слов'янських народностей. Розглядуваний період [II ст. н. ери], що збігається з подіями, відомими в історії під назвою великого переселення народів, належить до числа найбурхливіших епох, сповнених збройними сутичками, в яких брали участь і східні слов'яни (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 343); Переселення народів, ек., іст . - пересування великої кількості людей на значні відстані. Капіталізм створив особливий вид переселення народів. Країни, які швидко розвиваються в промисловому відношенні, .. піднімають заробітну плату вище середнього і притягають найманих робітників з відсталих країн (Ленін, 24, 1972, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переселення | переселення |
Родовий | переселення | переселень |
Давальний | переселенню | переселенням |
Знахідний | переселення | переселення |
Орудний | переселенням | переселеннями |
Місцевий | на/у переселенні | на/у переселеннях |
Кличний | переселення | переселення |