відшпандорити
ВІДШПАНДОРИТИ, рю, риш, док., перех., діал., фам. Відшмагати (в 1 знач.). Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшпандорю | відшпандоримо |
2 особа | відшпандориш | відшпандорите |
3 особа | відшпандорить | відшпандорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відшпандорив | відшпандорили |
Жіночий рід | відшпандорила | |
Середній рід | відшпандорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшпандорімо | |
2 особа | відшпандори | відшпандоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відшпандоривши |