видриґувати
ВИДРИГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. неперех. Раз у раз дригати (звичайно ногами). Схопив [Ів] за поперек Сімону і пішов вигинатись та вихилятись, викручувати та видригувати ногами, аж у очах зарябіло (Збан., Мор. чайка, 1959, 82).
2. перех. Танцювати щось, роблячи різкі рухи ногами. Забереться [Антосьо] куди так, звідкіль тільки небо на його дивиться, і видригує мазура (Свидн., Люборацькі, 1955, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видриҐую | видриҐуємо |
2 особа | видриҐуєш | видриҐуєте |
3 особа | видриҐує | видриҐують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видриҐуватиму | видриҐуватимемо |
2 особа | видриҐуватимеш | видриҐуватимете |
3 особа | видриҐуватиме | видриҐуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видриҐував | видриҐували |
Жіночий рід | видриҐувала | |
Середній рід | видриҐувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видриҐуймо | |
2 особа | видриҐуй | видриҐуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видриҐуючи | |
Минулий час | видриҐувавши |