вибубнювати
ВИБУБНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИБУБНИТИ, ню, ниш, док., неперех. і перех., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь. Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (Фр., VIII, 1952, 22); Бохтар Шепа, за наказом.., вибубнив на кутках, що родини Романа Хижняка й Івана Човбана заслані в табори каторжної праці (Скл., Карпати, II, 1954, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибубнюю | вибубнюємо |
2 особа | вибубнюєш | вибубнюєте |
3 особа | вибубнює | вибубнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибубнюватиму | вибубнюватимемо |
2 особа | вибубнюватимеш | вибубнюватимете |
3 особа | вибубнюватиме | вибубнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибубнював | вибубнювали |
Жіночий рід | вибубнювала | |
Середній рід | вибубнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибубнюймо | |
2 особа | вибубнюй | вибубнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибубнюючи | |
Минулий час | вибубнювавши |