вибріхуватися
ВИБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Удаючись до брехні, вигадок, виходити з скрутного становища. Забалакається [Хівря] з парубком - забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: - А я й забулась! (Григ., Вибр., 1959, 102); Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався! (Мирний, І, 1949, 297).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибріхуюся | вибріхуємося |
2 особа | вибріхуєшся | вибріхуєтеся |
3 особа | вибріхується | вибріхуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибріхуватимуся | вибріхуватимемося |
2 особа | вибріхуватимешся | вибріхуватиметеся |
3 особа | вибріхуватиметься | вибріхуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибріхувався | вибріхувалися |
Жіночий рід | вибріхувалася | |
Середній рід | вибріхувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибріхуймося | |
2 особа | вибріхуйся | вибріхуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибріхуючись | |
Минулий час | вибріхувавшись |