віченьки
ВІЧЕНЬКИ, ньок, мн. (одн. віченько, а, с. ). Зменш.-пестл. до вічі. Всміхалося [дитятко] рожевими устоньками та блискотіло ясними віченьками (Вовчок, І, 1955, 354); Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (Граб., І, 1959, 52).