шарітися
ШАРІТИСЯ, іюся, ієшся, недок. Те саме, що шаріти1. Лукія почуває, як буйна гаряча хвиля обдає її. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (Гончар, Тронка, 1963, 93); Кров на шатах препишних шаріється, оксамит і парчу залива (Л. Укр., І, 1951, 226); Обличчя в нього було бліде й нездорове. Тільки невеличкі рум'янці ледве шарілися на вилицях (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 219).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шаріюся | шаріємося |
2 особа | шарієшся | шарієтеся |
3 особа | шаріється | шаріються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шарітимуся | шарітимемося |
2 особа | шарітимешся | шарітиметеся |
3 особа | шарітиметься | шарітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шарівся | шарілися |
Жіночий рід | шарілася | |
Середній рід | шарілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шаріймося | |
2 особа | шарійся | шарійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шаріючись | |
Минулий час | шарівшись |