сплюндрувати
СПЛЮНДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Зруйнувати, знищити. - Злякався [пан], думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Мирний, І, 1954, 183); - Усі.. ми здатні в один день і десятину лісу сплюндрувати, та не здатні за ввесь вік і однієї деревини викохати (Л. Янов., І, 1959, 349); - Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував (Коп., Як вони.., 1961, 146); // Розграбувавши, знищити; спустошити. Багато Єреміїних сіл попалили й сплюндрували татари (Н.-Лев., VII, 1966, 95); [Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові, геть від пивниці до стріхи (Л. Укр., IV, 1954, 247); Дев'ятнадцятирічний юнак попрощався з батьківською хатою і пішов мститись ворогові, що сплюндрував рідний край (Добр., Тече річка.., 1961, 7); // перен. Спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь. В розгулі хижому він [ворог] прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук (Рильський, II, 1960, 174); Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 285).
2. Жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати.- Або переходь до католицтва чи до унії, або тікай світ за очі, бо однаково сплюндрують (Тулуб, Людолови, І, 1957, 178); - Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували,- мовила Вілія і засмутилася (Мас., Роман.., 1970, 242).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюндрую | сплюндруємо |
2 особа | сплюндруєш | сплюндруєте |
3 особа | сплюндрує | сплюндрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплюндрував | сплюндрували |
Жіночий рід | сплюндрувала | |
Середній рід | сплюндрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюндруймо | |
2 особа | сплюндруй | сплюндруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплюндрувавши |