сплавлення
СПЛАВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. сплавити, сплавляти1, сплавлювати 1. Зелений карбід кремнію - хімічна сполука вуглецю з кремнієм - одержується штучним шляхом - сплавленням кварцового піску з вугільним порошком з невеликою домішкою металевих ошурок у електропечах (Технол. різального інстр., 1959, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сплавлення | сплавлення |
Родовий | сплавлення | сплавлень |
Давальний | сплавленню | сплавленням |
Знахідний | сплавлення | сплавлення |
Орудний | сплавленням | сплавленнями |
Місцевий | на/у сплавленні | на/у сплавленнях |
Кличний | сплавлення | сплавлення |