снівниця
СНІВНИЦЯ, і, ж. Ткацьке знаряддя - пристрій, на якому снують основу якої-небудь тканини. В горницях було тихо, тільки було чути, як за стіною рипіла снівниця, неначе скреготала сорока (Н.-Лев., VII, 1966, 118); *У порівн. Глухо стугоніли й поскрипували [крила вітряка] і, мелячи комусь мливо, намотували на свої кінці, мов на снівницю, місячну пряжу (Стельмах, І, 1962, 152).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | снівниця | снівниці |
Родовий | снівниці | снівниць |
Давальний | снівниці | снівницям |
Знахідний | снівницю | снівниці |
Орудний | снівницею | снівницями |
Місцевий | на/у снівниці | на/у снівницях |
Кличний | снівнице | снівниці |