словотворчий
СЛОВОТВОРЧИЙ, а, е, грам. Стос. до словотворення. Народна українська мова в своїй словотворчій основі довгий час жила самостійно (Пит. походж. укр. мови 1956, 145); Словотворча система української мови; // Який використовують при творенні слів. До словотворчих морфем належать корінь, префікс і суфікс, що разом утворюють основу іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | словотворчий | словотворча | словотворче | словотворчі |
Родовий | словотворчого | словотворчої | словотворчого | словотворчих |
Давальний | словотворчому | словотворчій | словотворчому | словотворчим |
Знахідний | словотворчий, словотворчого | словотворчу | словотворче | словотворчі, словотворчих |
Орудний | словотворчим | словотворчою | словотворчим | словотворчими |
Місцевий | на/у словотворчому, словотворчім | на/у словотворчій | на/у словотворчому, словотворчім | на/у словотворчих |