скуток
СКУТОК, тку, ч., заст. Наслідок, результат. Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою... (Стар., Вибр., 1959, 59); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Хотк., Довбуш, 1965, 160); Напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку (Л. Укр., V, 1956, 312).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скуток | скутки |
Родовий | скутку | скутків |
Давальний | скуткові, скутку | скуткам |
Знахідний | скуток | скутки |
Орудний | скутком | скутками |
Місцевий | на/у скутку | на/у скутках |
Кличний | скутку | скутки |