скаламутитися
СКАЛАМУТИТИСЯ, иться. Док. до каламутитися. Прозора вода враз скаламутилася, в ній затанцювали білі порошинки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32); Уляна помітила, як скаламутились і потемніли Маркові очі (Мик., II, 1957, 516); В її серці все якось поміщалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати? (Н.-Лев., II, 1956, 256); Йшли похмуро й мовчки, ніби разом із вечірніми присмерками насунулась і думка про якесь незрозуміле для них нове життя. Вони відчули, що й Мозолівка вже скаламутилась, як повідь повесні (Панч, II, 1956, 409).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаламучуся | скаламутимося |
2 особа | скаламутишся | скаламутитеся |
3 особа | скаламутиться | скаламутяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скаламутився | скаламутилися |
Жіночий рід | скаламутилася | |
Середній рід | скаламутилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаламутьмося | |
2 особа | скаламуться | скаламутьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скаламутившись |