ох-ох-ох
ОХ-ОХ-ОХ, ОХО-ХО, ОХО-ХО-ХО, виг. Уживається при зітханні, висловленні співчуття, жалю за чим-небудь і т. ін. - І в кого вона така вдалась? .. Охо-хо, все то балощі! (Л. Укр., III, 1952, 603); Охо-хо-хо! - не скоро, не скоро промовив Івась, - що то колись тут було, а тепер - пустка-пустинею (Мирний, IV, 1955, 26); - Сирітка... - сказав дід Омелько [про лоша]. - Охо-хо-хо... Чи виживе?.. (Багмут, Опов., 1959, 109).