охрипло
ОХРИПЛО. Присл. до охриплий 2. Охрипло, слабовито Співав він (Рильський, Поеми, 1957, 215); Іноді виринав [Невкипілий] з глибини сарая й охрипло.. кричав: - Вогню! (Головко, II, 1957, 286); * Образно. У коридорі стінний годинник охрипло, з протяжним виттям пробив десять годин (Донч., II, 1956, 184).
охрипнути
ОХРИПНУТИ див. охрипати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охрипну | охрипнемо |
2 особа | охрипнеш | охрипнете |
3 особа | охрипне | охрипнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | охрип | охрипли |
Жіночий рід | охрипла | |
Середній рід | охрипло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охрипнімо | |
2 особа | охрипни | охрипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | охрипши |