насипом
насип
НАСИП, у, ч. 1. Штучне земляне підвищення. Ліворуч видно було високий насип (Ле, Право.., 1957, 115); Іван в річковій воді вимив ноги, пройшовся по насипу вузькоколійки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 61).
2. Насипана купа чого-небудь. Зберігаючи кукурудзу, треба встановити систематичний контроль за її станом, оглядаючи її і вимірюючи температуру в насипі качанів (Наука.., 9, 1956, 22).
3. діал. Напірник. У ванькирі поміж ліжками, на яких лежали гори перин і подушок у червоних насипах, при столику.. сиділо кілька грушатицьких селян (Фр., VIII, 1952, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насип | насипи |
Родовий | насипу | насипів |
Давальний | насипові, насипу | насипам |
Знахідний | насип | насипи |
Орудний | насипом | насипами |
Місцевий | на/у насипі | на/у насипах |
Кличний | насипе | насипи |