наважливість
НАВАЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. наважливий. - Ти забула вже модну мову символістики, - промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (Н.-Лев., V, 1956, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наважливість | наважливості |
Родовий | наважливості, наважливости | наважливостей |
Давальний | наважливості | наважливостям |
Знахідний | наважливість | наважливості |
Орудний | наважливістю | наважливостями |
Місцевий | на/у наважливості | на/у наважливостях |
Кличний | наважливосте | наважливості |