моноедр
МОНОЕДР, -а, ч. Проста кристалографічна форма мінералів, що має одну грань; у природі моноедр трапляється лише в комбінації з іншими формами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моноедр | моноедри |
Родовий | моноедра | моноедрів |
Давальний | моноедрові, моноедру | моноедрам |
Знахідний | моноедр | моноедри |
Орудний | моноедром | моноедрами |
Місцевий | на/у моноедрі | на/у моноедрах |
Кличний | моноедре | моноедри |