метатеза
МЕТАТЕЗА, и, ж ., лінгв. Мимовільна перестановка двох сусідніх-звуків у слові, напр.: "тарілка" замість "талірка" (з німецької Teller), російське "мрамор" замість "мармор" (з латинської marmor) та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метатеза | метатези |
Родовий | метатези | метатез |
Давальний | метатезі | метатезам |
Знахідний | метатезу | метатези |
Орудний | метатезою | метатезами |
Місцевий | на/у метатезі | на/у метатезах |
Кличний | метатезо | метатези |