меланізм
МЕЛАНІЗМ, -у, ч. Наявність у зовнішніх покривах тварин великої кількості пігменту меланіну, що зумовлює їх темне забарвлення; у тварин меланін зустрічається в шкірі, шерсті, волоссі, пір'ї, сітчатці ока, а також у деяких внутрішніх органах; меланізм найчастіше є результатом мутацій, але може виникати і внаслідок інших чинників, таких як вплив незвичайних температур під час вагітності, що може порушувати транскрипцію та трансляцію генів; явище меланізму спостерігається за нормальних умов у багатьох видів тварин: ссавців (білка, лисиця, майже всі види родини котячих), плазунів (коралова змія), комах (п'ядаки), риб; меланізм тварин, що виникає внаслідок антропогенного впливу на їхнє життєве середовище, називається "індустріальним меланізмом".
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меланізм | меланізми |
Родовий | меланізму | меланізмів |
Давальний | меланізмові, меланізму | меланізмам |
Знахідний | меланізм | меланізми |
Орудний | меланізмом | меланізмами |
Місцевий | на/у меланізмі | на/у меланізмах |
Кличний | меланізме | меланізми |