лубочний
ЛУБОЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що луб'яний.
2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (Кроп., II, 1958, 293); За час дворічного подорожування в панському обозі Тарас зібрав і власну чималу колекцію лубочних картинок (Слово про Кобзаря, 1961, 21).
3. Стос. до дешевої літератури для масового розповсюдження в дореволюційній Росії й на Україні; // перен . Невисокої якості, примітивний виконанням, розрахований на невибагливі смаки (про малюнки, масові дешеві видання тощо). Сміливо вводить [Є. Гребінка] в українську літературну мову різностопний криловський ямб, який грунтується на народних сатиричних приповістках і лубочних віршах (Рад. літ-во, 1, 1962, 61); В перші роки своєї поетичної творчості Шевченко ніколи не дивився на минуле своєї країни крізь димні окуляри лубочної націоналістичної романтики (Вітч., 3, 1962, 186).
Лубочна література - масові дешеві видання в дореволюційній Росії й на Україні: пісеньки, сонники, оракули, пригодницькі і релігійно-моралістичні твори тощо.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лубочний | лубочна | лубочне | лубочні |
Родовий | лубочного | лубочної | лубочного | лубочних |
Давальний | лубочному | лубочній | лубочному | лубочним |
Знахідний | лубочний, лубочного | лубочну | лубочне | лубочні, лубочних |
Орудний | лубочним | лубочною | лубочним | лубочними |
Місцевий | на/у лубочному, лубочнім | на/у лубочній | на/у лубочному, лубочнім | на/у лубочних |