кукурудзівницький
КУКУРУДЗІВНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кукурудзівник.
2. Стос. до кукурудзівництва.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кукурудзівницький | кукурудзівницька | кукурудзівницьке | кукурудзівницькі |
Родовий | кукурудзівницького | кукурудзівницької | кукурудзівницького | кукурудзівницьких |
Давальний | кукурудзівницькому | кукурудзівницькій | кукурудзівницькому | кукурудзівницьким |
Знахідний | кукурудзівницький, кукурудзівницького | кукурудзівницьку | кукурудзівницьке | кукурудзівницькі, кукурудзівницьких |
Орудний | кукурудзівницьким | кукурудзівницькою | кукурудзівницьким | кукурудзівницькими |
Місцевий | на/у кукурудзівницькому, кукурудзівницькім | на/у кукурудзівницькій | на/у кукурудзівницькому, кукурудзівницькім | на/у кукурудзівницьких |